пчелка0880
Инусь прости... но после прочтения поста и коментариев... я увидела только такую картинку


меня вот иногда посищает другая сторона... а не могла бы это все придумать Россия... она ведь уже давно мечтала забрать себе Крым... и все это сейчас идет к этому... Поэтому я даже не хочу думать кто больше оказывает влияние... ведь при федерализации выигрывает только Россия... ведь если ей отойдут эти облости они легко могут постоить в обход Украины газовый коридор и не нужно никому платить за транзит... и прямой выход к Черному морю, огромные порты Николаева и Одессы через которые очень удобно торговать с тем же западом и не нужно томожни с Украиной пересикать как сейчас

Сейчас очень хорошо ситуацию в Укрине можно понять по стихам Шевченка... он как-будто знал что будет:

І смеркає, і світає,
День Божий минає,
І знову люд потомлений,
І все спочиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день і ніч плачу
На розпуттях велелюдних,
І ніхто не бачить,
І не бачить, і не знає —
Оглухли, не чують;
Кайданами міняються,
Правдою торгують.
І господа зневажають,—
Людей запрягають
В тяжкі ярма. Орють лихо,
Лихом засівають...
А що вродить? Побачите,
Які будуть жнива!
Схаменіться, недолюди,
Діти юродиві!
Подивіться на рай тихий,
На свою країну!
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну!
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю
Не Шукайте, не питайте
ТОГО, ЩО немає
І на небі, а не тільки
На чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.

Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
Волі! волі!
Братерства братнього!
Найшли,
Несли, несли з чужого поля
І в Україну принесли Великих слов велику силу,
Та й більш нічого.
Кричите,
Що бог создав вас не на те,
Щоб ви неправді поклонились!..
І хилитесь, як і хилились!
І знову шкуру дерете
З братів незрящих, гречкосіїв,
І сонця-правди дозрівать
В німецькі землі, не чужії,
Претеся знову!..
Якби взять І всю мізерію з собою,
Дідами крадене добро,
Тоді оставсь би сиротою З святими горами Дніпро!

Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
Щоб там і здихали, де ви поросли!
Не плакали б діти, мати б не ридала,
Не чули б у бога вашої хули.
І сонце не гріло б смердячого гною
На чистій, широкій, на вольній землі.
І люди б не знали, що ви за орли,
І не покивали б на вас головою.

СХАМЕНІТЬСЯ! будбте люди,
Бо лихо вам буде!
Розкуються незабаром
Заковані люди,
Настане суд, заговорять
І Дніпро і гори!
І потече сторіками
Кров у синє море
Дітей ваших... і не буде
Кому помагати.
Одцурається брат брата
І дитини мати.
І дим хмарою заступить
Сонце перед вами,
І навіки прокленетесь

Своїми синами!
Умийтеся! образ Божий
Багном не скверніте.
Не дуріте дітей ваших,
Що вони на світі
На те тільки, щоб панувать...
Бо невчене око
Загляне їм в саму душу
Глибоко! глибоко!
Дознаються небожата,
Чия на вас шкура,
Та й засудять, і премудрих
Немудрі одурять!

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю.
Немає й бога, тільки я!
Та куций німець узлуватий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»

«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слов'яни».
«Слов'яни! слов'яни!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаете
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка ,
І в слов'янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слов'янського люду —
Всі знаєте. А своєї
Дасть бі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже,—
Отоді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люди.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляни убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивіться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли ,
Ніже тії коми,
Все розберіть... та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:

Раби, підніжки, грязь Москви,
Варшавське сміття — ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Сінопом, Трапезонтом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались,
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить,—
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!
Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. За науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата:
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе!
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тяжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитайте,
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників: кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата,—
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословить дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотна
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечірній
Тихо засіяє...
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

Ну все девочки, пришла думала что новое, а опять про политику, у нас с утра новости глянешь волосы дыбом, сюда заходишь и дурак-дураком сидишь.
......................

Девочки доброе утро
Танюша не уходи мы не будем о политике
у меня день голодный второй
вчера прошел нормально,а сегодня еще и хлебушек черный будет
так что не так страшен волк как его рисуют
я выдержу все

Приветик, Иннусь!!!
Ты---МОЛОДЧИНКА!!! И обязательно выдержишь...
Ты знаешь...,я заметила, что злость...(в хорошем смысле этого слова!!!), способна горы свернуть...Как будто второе дыхание открывается и сильнее становишься...
Не буду дальше развивать...,а то опять занесёт в политику...

приветик Аня
спасибо
злость это не то чувство которое я сейчас испытываю

Не хотелось сорить у пчёлки (Инна, прости), но такие комментарии уже вызывают бессильную (нет, не злобу), а тоску...
Почему не возникает мысли, что могла это придумать (как было во время оранжевой революции) и осуществить Америка? Ведь она давно мечтает раздробить и подчинить себе Украину, под те же базы ПВО. А Европа? А внутренняя оппозиция, которая готова ради власти в Украине пожертвовать неугодным Крымом? И после этого говорится про непрекращающуюся братскую любовь.
Мне дико обидно это.
Конечно, это тоже может быть правдой (а правды мы с вами не узнаем, слишком мелкие пешки), но почему виной всему видят российский империализм - мне непонятно, видится несправедливым и "не по-братски".
Я не могу спокойно смотреть новости по тв, видео в различных источниках, читать жуткие статьи про события в Украине, я сразу же начинаю рыдать. Потому что я помню, что в итоге произошло с Грузией, когда поставили проамериканского Саакашвили, которого тоже поначалу приняли за защитника от России. "Так им, так! Нечего засматриваться на нашу Грузию, на нашу Абхазию, им только это и нужно..." . И как потом жалели люди...
И я очень хочу, просто повторяю про себя каждый день, чтобы украинцы и русские не искали бесконечно виноватого, не оскорбляли друг друга, а нашли в себе силы закончить беспредел, по крайней мере, не допустить до власти неадекватных фашистов. Остальное - их (то есть ваше) личное дело.

Инна, прости меня, никогда не высказывалась о политике на форумах, это был первый и последний раз, прости за крик души.

Оля привет
высказалась- молодец
по поводу картинки это правда во всех отношениях
я всегда жила на Украине и всегда запад-восток=разные и взгляды на жизнь и воспитание
и всегда у нас была вражда
ми москалі-вони бендери
а средняя Украина это там где наша Ира живет
не знали куда деться между нашим противостоянием
так что в этой,нынешней революции,все это вылезло наружу и разные взгляды на жизнь...на Россию...на Европу переплелись и столкнулись лбами
вот что сейчас происходит
сейчас беда всех обьеденила и мы забыли кто где рожден на Западе или на Востоке
потому что все мы Украинцы и неважно кто где родился
мы должны и просто обязаны быть едиными
--------------
кстати я так и не пойму от кого Одесса и Севастополь просит защиты
я вчера разговаривала со своими подругами живущими в Одессе и в Севастополе и в Евпатории им ничего и никто не угрожает
провокации все это
и листовок никто не разспостраняет
вот Ягодка скажи:
тебе лично что то или кто то угрожал?

Добавлено спустя 4 минуты 44 секунды:
Re: пчелка0880: Я не мучаюсь мыслями как похудеть.Я ЕМ и худею!
ната19 Наташа вот скажи ты видела эти листовки?тебе угрожают?

Девочки, я сериал у вас смотреть по инету начала, его прервали, вот это плохо((

Про такое деление - это да, я тоже наслышана. По одной из твоих ссылок прочитала фразу - А что удивляться, если Украина была изначально склеена из абсолютно разных частей (Я не очень сильна в истории, но показалось, это похоже на правду ).

Хотелось бы, чтобы так было, как ты говоришь (что беда всех объединила), я пока, к сожалению, по-другому вижу, что всё обострилось (но у меня и мало возможностей увидеть, как всё изнутри происходит, рада буду ошибаться). Дай Бог, чтобы было всё так!

Когда брат на брата - это самое дрянное...